Меняем представление
о путешествиях по Украине!

Одеса - "матьмояженщіна"!

Блог про наші мандрівки.

Автор: Іра Шахман, творець турів Kraina UА та гід.

Кожна подорож – це велика купа вражень та пригод. При чому, у моєму випадку більше пригод не дуже спокійних. У своїх мандрах я завжди імпровізую. І навіть коли збираюсь їхати з чітким планом, то вже на 1/3 маршруту у мене все йде шкереберть. Я тішусь, бо коли все просто, то не так запам`ятовується. Цього разу замість вишукування готелів і складання маршрутів, я вирішила довірити підготовку мандрівки своєму сусіду по офісному столу Kraina UA. Врешті, цікаво спробувати не організовувати тур, а побувати в організованому турі!

То ж у п’ятницю дуже радісно звалила з роботки на годинку раніше і поспіхом склала рюкзак, який вже давно сумував за спонтанними мандрами. В потязі намагалась не програти з позором в шашки маленькому чемпіону України, який повертався додому з кубком. Цього вечора чомусь зовсім не спалось, тож я пролежала до 6-ї, поки провідник не розтормошив нашу сонну купешку.

На ще заспаній ранковій платформі в Одесі, випадково здибала Cлаву Саврана, з рюкзаком, більшим, ніж він. Славка з нами часто мандрує. Але чого тільки коштує наша історія знайомства ;) Славко приїхав на два дні пожити в катакомбах (ти ж розкажеш нам, так?)!
«Ооо! Іра!» За спиною – знову добре знайомі обличчя – Борисенко Олена, яка мандрує у наших турах вже не вперше. Поки збирались на платформі - згадали наші веселі пригоди в Актовському каньйоні. Все ж, чудово зустрічати своїх туристів у різних куточках України!

"Жемчужина у моря" зустріла дощем і моєю невиспаною Альонкою з темними колами під очима:) Саме ця запальна гід кожного разу все сильніше закохує кожного у своє рідне місто.

За програмою в нас: покласти речі в готель, екскурсія містом (цього разу про видатних жінок-одеситок), а далі - у вільний путь, готель. І в неділю за бажанням гульки в катакомбах під Молдаванкою.

Мені дуже щастить на дощ в Одесі, певно тут замішана якась магія. Проте, це не завадило прожити екскурсію з перших до останніх слів. І мені, як дівчинці, яка не вперше в Одесі, це додало +1 до прокачки інфою про Одесу. Якщо чесно, то трохи розірвало свідомість, від цих історій.

 

«За каждым великим мужчиной - великая любовь женщины, за каждой великой женщиной - великое предательство мужчины».
В кінці екскурсії група ще довго розпитувала Альону питаннями "кудищояк", що не могло не тішити, бо давно не бачила, як люди записують сказане в блокнотики :)

Після екскурсії, під дощиком, пішли снідати в кафешку. А після, ще в кафешку. ЖеТо – то моя любов (не єдина). Абсолютно все приміщення цієї кав’ярні – це колекція старих годинників, тарілочок, музичних інструментів і ще сотні всяких штучок. Неймовірна кава, до божевілля смачні тістечка та тортики (прощай талія!).

Коли ти в турі не гід, а просто турист, то батарейки сідають швидше, бо не намагаєшся тримати себе у руках. Тому, цього разу, о другій годині дня я успішно сопіла носом у м’яку подушку в нашому готелі «ОК Одеса». Коли сонечко вже сховалось – ми направились в Гамбрінус. Один з найстаріших пабів Одеси. У ньому, якщо вірити байкам, бував сам Швейк. Жива музика, Юрка та Альонка (вже явно бадьоріша, ніж зранку) рюмашка, цаца (одеські чіпси) і справжній одеський колорит! Найкращого завершення мандрівного дня не можна й уявити.

Зранку, виспавшись "до самого не могу", ми вирушили до моря! Зелене, холодне, воно кидалось піною на каміння та гойдало чайок. 4 км пішки пляжем, і кілька хвилин на канатній дорозі. А далі - одеські подвір’я та трамвай – так від пляжу ми знову дістались центру Одеси.

Звичайно ж, перед від’їздом я не змогла відвідати ще один улюблений заклад «Тюлька». Тут готують найсмачніший хумус, та й колорит закладу зашкалює!