Як відвідати Качанівку і Тростянець і не захміліти

Похмурий і холодний ранок суботи, зрадницьки посміхаючись, загрожувало зіпсувати позитивні враження від майбутньої екскурсії по Качанівці й дендропарку Тростянець. Але ці загрози не справили ніякого враження і я, озброївшись парасолькою і термосом, разом з групою однодумців :) вирушила назустріч пригодам.

Екскурсія могла б пройти з відтінком похмурості, якби не екскурсовод Володимир, який не тільки готовий віддати свою куртку заради зігріву туриста, але й сонце витягнути з-за хмар для нього не проблема :)

Тому на екскурсії у парку Качанівка погода почала покращуватися.

Гуляючи парком і досліджуючи усі куточки, ми не могли і підозрювати, що нас чекає попереду :)

Ми мирно бродили по заплутаних стежках парку, збираючи на свої черевики залишки нічного дощу, боязко сподіваючись про себе, що екскурсовод все-таки знає, як звідси вийти :) У парку немає покажчиків і позначень, тому мандрівник без супроводу може заблукати. І все, що залишиться – лише чекати, поки приїде наступна група туристів, щоб забрати його :) Хм, адже відмінна ідея для нового туру, погодьтеся :)

Цього разу нам пощастило, екскурсовод знав куди йти, ну або, принаймні, робив вигляд що знає :), тому ми благополучно вийшли з парку і сіли в автобус, щоб їхати на обід. У голові крутилася думка, що зараз ми повинні заїхати в звичайне кафе, швиденько проковтнути їжу і мчати на наступну атракцію. Але, мабуть цей туроператор не прагне робити наше життя простішим :) Поки автобус повільно паркувався убіля місця проведення обіду, всі побачили чоловіка у козацькому костюмі, який грізно розмахував шаблею.

Після того як ми вийшли з автобуса, козак суворо зажадав віддати йому трьох сміливців для випробування !!! Хвилини дві, а то і вічність, ніхто не наважувався зробити крок вперед. Але навіть нерішучості колись приходить кінець :) в результаті дві дівчини і молодий парубок таки погодилися віддатися волі випадку. Козак примружив очі і грізно заявив, що зараз добровольцям доведеться випити чарку патріотичного напою прямо з шаблі!

І ось чарки перекинуті та змужнілі, і схоже, злегка захмілілі :) мандрівники вирушили обідати справжнім козацьким гарячим кулішем, а разом з ним і чаєм, приготованим у самоварі та настояним на лугових лікувальних травах. Ну що може бути романтичніше? :)

Тут стояли дерев'яні столи і лавки, пахло сухими травами, а під стелею висіли старі олійні світильники. Створилася чудесна, і така затишна атмосфера, хотілося жартувати і розповідати історії. Неначе з кожним туристом ти знайомий вже дуже давно :) Ми їли гарячий куліш та пили кизиловий морс, а хто не куштував настоянку біля входу, мав можливість її добренько зкуштувати під час застілля :)

Ситно поївши і досхочу насмакувавшись настойки, ми вирушили в дуже цікавий приватний музей, в якому можна було знайти і помацати :) гору скарбів часів Скоропадського та недорого придбати справжній патріотичний напій, так-так, той самий який можна куштувати і куштувати :)

Наступна екскурсія – дендропарк Тростянець, який просто вразив своїми масштабами, екзотами і романтичністю, а також ще однієї невід'ємною частиною – екскурсоводом, яка прищеплює любов до парку кожному туристу і яку заслуховуються навіть собаки :) 

Ми з радістю хапали з рук екскурсовода волохаті горіхи, відчуваючи себе школярами на уроці природознавства. Звичайно, такий детальний підхід до вивчення місцевої природи сподобався не всім, тому пара туристів вирішили продовжити прогулянку по парку самостійно. А ще в тростянецькому дендропарку ми відчули себе ліліпутами. Місцеві туї просто шокують своїми розмірами :)

І познайомилися з сімейкою лебедів, які не проти пожувати хлібець. Нас, на жаль, про любов птахів до борошняних виробів не попередили, тому приїхали ми з порожніми руками. Отже, якщо Ви зберетеся в дендропарк Тростянець, обов'язково візьміть із собою хліб, щоб погодувати лебедів.

Що сказати ... краса цих парків вражає. Вони просякнуті запахом сирої хвої і не залишають у туриста і краплі надії залишитися байдужим. Величезна територія, різноманітність дерев і хвойних, пагорби, звивисті стежки, посипані жолудями і шишками. Це небанальна альтернатива дендропарку в Умані та Олександрійському парку. Тут хочеться відпочивати, гуляючи годинами і обходячи всі доріжки вздовж і впоперек, дихати чистим повітрям, в якому просто кишать фітонциди, знову і знову повертаючись сюди.



Дізнавайтеся першими про нові тури та подорожі