06 червня 2017
Традиційно, на вихідних, ми мчимо вздовж київського моря у Міжрічинський парк. Але цього разу, в багажнику нашого мікроавтобуса їхав маленький, але такий потрібний парку подарунок.
Приїхали ми цього разу з букетом ОЗК бахіл. Для чого, запитаєте ви? Для вивчення унікальних місцевостей, на які босими ніжками чи в кросівках не зайдеш - про це розповідаємо нижче :)
У Міжрічинському нас зустрічає Андрій - директор - головний та єдиний працівник національного природного ландшафтного парку.
Відвідавши колоритний музей та екостежки, ми вирушили до однієї з головних атракцій парку - Святого Озера. А в народі його звуть Чортове Топило (парадоксальненько:)) Зайти на озеро для ознайомлення з флорою можна тільки у спеціальному взутті - бахілах ОЗК.
Оскільки регіональний парк розвивається та існує за рахунок волонтерства, такого взуття для виходу на болотяну місцевіть не вистачало на всю групу туристів. З червня нашим подарунком може скористатись будь-яка мандрівна група, яка завітає до Міжрічинського, щоб відвідати Святе Озеро у повному складі.
Чим унікальне Святе озеро?
Святе озеро - гідрологічна пам'ятка загальнодержавного значення, площею 70 га. Тобто, офіційно унікальна :)
Трясовинні болота мають цікаву будову: плесо густо заростає сфагнумом і утворює міцну сплавину, під якою знаходиться озеро, глибиною до 17 метрів. Чисте водне плесо лишилось лише в центрі, де навесні квітнуть жовті глечики та біле латаття.
На мохах квітнуть росички - маленьки хижі рослини. Пізно восени, наче розсипане намисто, достигає журавлина.
А як покататись на природному водному матраці - можна подивитись нижче :)
До природи варто прислухатись та відчувати її. Часто звична місцевість може відкритись з іншої сторони, якщо хтось вміло розповість про її секрети.
Якщо вам стало тісно в метушливому бетонному місті - вирушайте у заповідні ліси та переключіться, хоч і не на довго, на частоту дикої, незайманої природи.
Фото: