Левова доля моїх позитивних вражень, радісних емоцій, нових знань і милувань під час цієї екскурсії викликані не дрімучим подихом лісу чи грайливою легкістю квітучих острівців вересу, а гідом Андрієм. Точніше не ним самим, а його відповідальним і відданим ставленням до лісу, до природи ландшафтного парку. І це видно неозброєним оком. Людина Читати більшена своєму місці, і вона знає що і до чого. Від того якось спокійніше стає на душі. Природне різноманіття парку вражає, але не на стільки, щоб побачивши жабу, кричати «жаба!». Є дерева, квіти, трави, ягоди, гриби і навіть лосине лайно, яке, як виявляється, можна вішати на шию, як намисто. Наша українська природа скрізь така нестримна і неповторна, мальовнича і самобутня, природоохоронний парк це чи город с гарбузами у полі. Все має свою красу, яку треба оберігати від руйнівного впливу нас же самих. Парадоксально?... Але… Хороша екскурсія, хороші гіди, хороші частування і хороша «Плаваюча земля», це я так назвала приховані болота, що с палицею по ним треба йти в бахілах як в ОЗК. Ця «Плаваюча земля» завтовшки з півметра моху і усілякого коріння, а під ним – прірва болотної води глибиною близько 6 метрів. І коли ступаєш по ній, то наче по простирадлу йдеш, угинається під тобою і проступає деінде ззовні вода. Страшно аж коліна тремтять! Лячно, аж серце стає в сполоханому стрибку! Але адреналіново-екстримово, і це класно, люди! Приховати
Програма туру
9:00 Збір групи в Києві біля станції метро "Лісова".
Близько 10:30 ми будемо вже в парку. Спочатку відвідаєм природничий центр "Міжрічинська Пуща", де дізнаємось загальні відомості про парк та познайомимось з професійним гідом у дику природу - Андрієм Сагайдаком.
Зайдемо у музей лісових промислів, де зібрана цікава колекція старожитностей, побутових речей мешканців Полісся. Тут можна потримати у руці будь-який експонат, роздивитися вулики для збору дикого меду, спробувати закликати качку вабиком, потримати плетений кошик для снарядів. А також продегустувати поліські настоянки з диких трав та фруктів, приміряти жупан чи лляну сорочку та зробити веселі фото на згадку.
З веселим настроєм вирушаємо у піший похід до вересовищ. Під час прогулянки ви зможете побачити, як змінюються «північні» ландшафти Полісся: від соснових лісів до піщаних дюн. За допомогою нашого "дикого" гіда знайдете цікаві рослини та гриби, дізнаєтесь про ягель та ісландський мох, визначите вік дерев. І найголовніше - побачите легендарну рослину - верес, яка в українській мові дала назву місяця «вересень» і є символом диких пустищ Полісся та Шотландії.
Відпочинок, пікнік на галявині. Візьміть з собою смачні бутерброди, напої, фрукти.
Після відпочинку ми потрапимо в зовсім інший природний світ - на Бондарівське болото. Тут прокладена екостежка з облаштованими містками. Андрій Сагайдак розповість вам про все цікаве, що буде зустрічатися за маршрутом. Покаже їстівні, лікарські та отруйні рослини. Розкаже про унікальну роль боліт у світі, поділиться навичками використання природних матеріалів для життя у дикій природі.
Завершення природничої подорожі о 17:00. Прибуття до Києва орієнтовно до 19:00.
Порада
Особливість туру: протяжність піших переходів за день складатиме близько 12 км. Темп – прогулянковий, із частими зупинками, проте значна частина маршруту проходить через відкриті освітлені сонцем ділянки, по сипкому піщаному грунту. Обов'язково візьміть з собою воду, перекус, головний убір, зручне закрите взуття і захист від сонця.
Загальний кілометраж
Андрій Сагайдак – приклад того, як дитяче захоплення дикою природою здатне перетворитись із хобі на спеціальність, професію та стиль життя.
"Коли хтось дивується моєму знанню лісів – я чесно зізнаюсь, що більше нічого не вмію."
Левова доля моїх позитивних вражень, радісних емоцій, нових знань і милувань під час цієї екскурсії викликані не дрімучим подихом лісу чи грайливою легкістю квітучих острівців вересу, а гідом Андрієм. Точніше не ним самим, а його відповідальним і відданим ставленням до лісу, до природи ландшафтного парку. І це видно неозброєним оком. Людина Читати більшена своєму місці, і вона знає що і до чого. Від того якось спокійніше стає на душі. Природне різноманіття парку вражає, але не на стільки, щоб побачивши жабу, кричати «жаба!». Є дерева, квіти, трави, ягоди, гриби і навіть лосине лайно, яке, як виявляється, можна вішати на шию, як намисто. Наша українська природа скрізь така нестримна і неповторна, мальовнича і самобутня, природоохоронний парк це чи город с гарбузами у полі. Все має свою красу, яку треба оберігати від руйнівного впливу нас же самих. Парадоксально?... Але… Хороша екскурсія, хороші гіди, хороші частування і хороша «Плаваюча земля», це я так назвала приховані болота, що с палицею по ним треба йти в бахілах як в ОЗК. Ця «Плаваюча земля» завтовшки з півметра моху і усілякого коріння, а під ним – прірва болотної води глибиною близько 6 метрів. І коли ступаєш по ній, то наче по простирадлу йдеш, угинається під тобою і проступає деінде ззовні вода. Страшно аж коліна тремтять! Лячно, аж серце стає в сполоханому стрибку! Але адреналіново-екстримово, і це класно, люди! Приховати
Не знаю що можна написати окрім того що, поїздка дуже цікава і незвичайна. Гід знає дуже багато про ліс і можна їхати тільки щоб його послухати. І маленька порада щодо взуття: вдягайте що не шкода потім викинути, або для трекінгу, із закритою щиколоткою. Бо приблизно третина шляху пройде по піску
Тур пречудовий! Вирватись на день на природу, де нема зв'язку, інтернету та інших "благ цивілізації", а є чистюще повітря, тиша, яка періодично наповнюється щебетом пташок та тріскотом хитаючихся сосен... саме то, що лікар прописав! А ще вдалось побачити зблизька оленя та диких кабанів на відпочинку! Але уважно читайте опис туру: вдягайте зручний Читати більшеодяг, закрите (бажано високе) взуття і беріть багато води! Бо 15км по асфальту і 15км по піску - це геть різні 15км.;) Приховати